Украинские поговорки с русскими аналогами

Красивые украинские пословицы с аналогами на русском.

Не лiзь поперед батька в пекло.
Не лезь перед батькой в пекло.

Не чiпай лихо, доки воно тихо.
Не буди лихо, пока спит тихо.

Якщо б не мiй дурень, так i я б смiявся.
Если бы не мой дурак, так и я бы смеялся.

Моя хата з краю, нічого не знаю.
Моя хата скраю, ничего не знаю.

Не мала баба клопоту – купила порося.
От добра добра не ищут.

Не кажи «гоп», доки не перескочив.
Не говори «гоп», пока не перепрыгнул.

Гуртом і батька легше бити.
Вместе и черта бить не страшно.

На тобі, Гаврило, що мені немило (вариант: На тобі, небоже, що мені негоже).
На тебе, Боже, что мне негоже.

Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
Не научился Ванечкой, Иван Иванычем не научишься.

Пан з паном, а Іван з Іваном.
Гусь свинье не товарищ.

Ваша Катерина нашій Орині двоюрідна Одарка.
Ваш плетень нашему забору троюродный брат.

Збагатів Кіндрат – забув, де його брат.
Сытый голодному не товарищ.

Парочка – Семен та Одарочка!.
Хороша парочка – баран да ярочка! (гусь и гусарочка)

Як Микита воли мав, то Микита й кумував.
Когда у Никиты волы были, тогда Никита и кумом был.

Казав Наум: візьми на ум!
Говорил Наум: возьми на ум!

Розумна Парася на все здалася.
Разумная Параша ко всему способна.

Влітку і качка прачка, а зимою і Тереся не береться.
Летом и утка – прачка, а зимой и Терёся не берется.

Ти йому про Тараса, а він – півтораста.
Ты ему про Ивана, а он тебе про болвана (Степана). В огороде бузина, а в Киеве дядька.

Для нашого Федота не страшна робота.
Нашему Федоту не страшна работа.

Держись, Хома, іде зима!
Держись, Фома, идёт зима!

Хто про Хому, а він про Ярему.
Я ему про Фому, а он мне – про Ерёму

Якби Хомі гроші, був би й він хороший, а нема – всяк мина.
Были б у Фомы деньги, был бы и он хороший, а нету – всякий сторонится.

Споживай, Хведьку, то хрін, то редьку.
Хрен редьки не слаще.

Поганому поросяті і в Петрівку холодно, «Погане порося і в Петрівку мерзне».
Плохому танцору ноги мешают.

Говорили, балакали – сіли та й заплакали!.
Говорили, разговаривали, сели и заплакали!.

Чому дурні? Бо бідні!.. А чому бідні? Бо дурні!.
Почему глупые? Потому что бедные, а почему бедные? Потому что глупые!

З великої хмари – да малий дощ!
Гора родила мышь.

Не такий страшний чорт, як його малюють!.
Не так страшен чёрт, как его малюют. «Волков бояться – в лес не ходить»

Дурень думкою багатіє!.
Дурак в мыслях богатеет!.

Не женись за двома зайцями – жодного не спіймаєш!.
За двумя зайцами погонишься – ни одного не поймаешь!.

Не святі горщики ліплять!.
Не боги горшки обжигают.

Як не вмер Данило – так його заздрість задавила!, «Не вмер Данил, то болячка задавила».
Если не умер Данило – так его зависть задавила, «Не умел Данило, так болезнь задавила».

Скільки вовка не годуй – але він всеодно в бік лісу дивиться!..
Сколько волка не корми – всё равно в лес смотрит!

Краще горобець в руці – ніж лелека в небі!
Лучше синица в руке – чем журавль в небе.

Язик до Киева доведе!..
Язык – до Киева доведёт.

Як пани бьються – у холопів чуби тріщать!..
Когда паны дерутся – у холопов чубы трещат.

Біда не приходить одна!..
Пришла беда – отворяй ворота.

Злякав їжака голим задом!..
Испугал ежа голым задом.

Якщо з вовками жити – треба по вовчому вити!
С волками жить – по волчьи выть.

Вік живи – вік вчись.
Дословный перевод: Век живи – век учись!

Свій розум май і людей питай.
Одна голова – хорошо, а две – лучше!

Розумного пошли – одне слово скажи, дурня пошли – скажи, та й сам за ним піди..
Лучше с умным потерять, чем с дураком найти.

Розуму не позичиш. Розум за гроші не купиш.
Ум за деньги не купишь.

Голова без розуму, як ліхтар без свічки..
Голова без мозгов – как фонарь без свечки.

Поки розумний думає, то дурень уже робить…
Пока умный думает, дурак уже делает.

Що написане пером, не вивезеш і волом…
Что написано пером, не вырубить топором!.

Око бачить далеко, а розум ще далі…
Глаз видит далеко, а ум ещё дальше.

Перед розумом і сила поступається..
Уму и сила уступает.

Якщо без діла – слабіє сила..
Без дела слабеет сила.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти..
Без труда не выловишь и рыбки из пруда.

Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися..
Без труда не выловишь и рыбки из пруда.

Без труда нема плода.
Без труда не выловишь и рыбки из пруда.

Без діла сидіти, то можна одубіти..
Без дела сидеть – можно одубеть.

Взявся за гуж, не кажи, що недуж..
Назвался груздем – полезай в кузов, «Взялся за гуж – не говори, что недюж»

Доки не впріти, доти не вміти.
Пока не вспотеешь – не научишься.

Лежачого хліба ніде нема. Пороби до поту, то й поїси.
Под лежачий камень вода не течёт.

Руки білі, а сумління чорне..
Руки белые, а совесть чёрная.

А ну вставай, чоловіче, третій півень кукуріче..
А ну вставай, человек, третий петух кукарекает!.

Маленька праця краща за велике безділля..
Маленький труд лучше большого безделья.

Не навчишся плавати, поки в вуха води не набереш..
Без труда не вынеш и рыбку из пруда.

І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець..
И жнец, и швец, и на дуде игрец!

За невміння деруть реміння..
За неумение дают ремня.

В умілого навіть і долото рибу ловить..
У умелого даже долото рыбу ловит!.

Поганеньке ремесло краще доброго злодійства. Ремесло не коромисло, плеч не відтягне..
Умение за плечами не носить.

Добре ковадло не боїться жодного молотка..
Хорошая наковальня не боится ни одного молотка.

Коли не тямиш, то й не берися..
Не зная броду, не лезь в воду.

Музика без’язика, а людей збирає.
Музыка без языка, а людей собирает.

Аби танцювати вміла, а робити лихо навчить.
Лишь бы танцевать умела, а работать беда научит.

Заграйте мені, цимбали, щоби ніженьки дримбали.
Сыграйте мне, цимбалы, чтобы ножки дрожали (выплясывали).

Жартувала баба з колесом, доки у спицях застрягла.
Шутила баба с колесом, пока в спицах не застряла.

Брехня стоїть на одній нозі, а правда на двох.
Ложь стоит на одной ноге, а правда – на двух.

Топчи правду в калюжу, а всеж вона чиста буде.
Топчи правду в луже, а все же она чистой будет.

Правда суду не боїться.
Правда суда не боится.

Правда очі коле.
Правда глаза колет.

Не шукай у інших правди, як у тебе її нема.
Не ищи у других правды, если у тебя её нет.

Не той товариш, хто медом маже, а той, хто правду каже.
Не тот друг, кто мёдом мажет, а тот, кто правду говорит.

Довгим язиком тільки полумиски лизати.
Длинным языком только глубокие тарелки лизать.

Хороброго навіть і куля не бере.
Храброго и пуля не берет!.

Відвага або мед п’є, або сльози ллє.
Отвага или мёд пьёт, или слезы льёт!.

Чи пан, чи пропав – двічі не вмирати.
Пан или пропал – дважды не умирать.

Не розхитуй човна, бо вивернешся.
Не раскачивай лодку – опрокинешься.

Не спитавши броду, не лізь у воду.
Не спросив брода, не лезь в воду.

Як постелешся, так і виспишся.
Как постелешь, так и выспишься!.

Не руш нічого і не бійся нікого!.
Не трогай ничего и не бойся никого!.

Тим рогом чешися, котрим дістанеш.
Тем рогом чешись, которым достанешь!.

В копиці сіна вогню не сховаєш.
В копне сена огня не спряшечь.

Волом зайця не доженеш.
На быках зайца не догонишь.

Голкою криниці не викопаєш.
Иглой колодца не выкопаешь.

З гарної дівки гарна й молодиця.
С ладной девушки и хорошая молодая женщина.

Було б здоров’я – все інше наживемо.
Было бы здоровье – всё другое наживем.

Добрі жорна усе перемелють.
Хорошие жернова всё перемелят.

Аби зуби, а хліб буде!.
Лишь бы зубы, а хлеб будет.

Такий здоровий, як та циганова коняка: якщо день біжить, то три лежить!.
Такой здоровый, как у цыгана лошадь: если день бежит, то три дня лежит.

У кого болять кості, той не думає йти в гості.
Дословный перевод: У кого болят кости, тот не думает идти в гости.

Гнила дошка цвяха не приймає.
Гнилая доска и гвоздя не удержит.

Залізо іржа з’їдає, а заздрий від заздрощів згинае.
Железо ржа съедает, а завистник от зависти погибает.

Чує кіт в глечику молоко, та голова не влазить.
Чует кот в кувшине молоко, да голова не влазит.

Дірявого мішка не наповниш.
Дырявый мешок не наполнишь.

Бездонне цеберце не наллєш.
Бездонное ведро не нальёшь.

Доки бога намалюєш, то чорта з’їси.
Пока бога нарисуешь, то черта съешь.

Перебила свиня «отче наш», нехай же тепер сама Богу молиться.
Перебила свинья «отче наш», так пусть теперь сама Богу молится.

Надія у Бозі, коли хліб у стозі.
Надежда в Боге, когда хлеб в стоге.

У нашого владики два язики: Бога хвалить і людей дурить.»
У нашего владыки два языка: Бога хвалит и людей обманывает».

Кому мрець, а попові гроші в гаманець..
Кому покойник, а попу деньги в карман.

Аби люди, а піп завжди там буде…
Чтобы люди, а поп всегда там будет

То ж тільки піп та півень такі дурні, що до світа співають.
Так только поп да петух такие дураки, что до рассвета поют.

Нема дурнішого од попа: люди плачуть, а він співає.
Нет никого глупее попа: люди плачут, а он поет.

Голий до голого не позиваеться.
Голый на голого не позарится

Оддай і сало, аби за моє стало.
Отдай и сало, чтобы мое стало.

Закон у пана, як дишло: куди направить, туди й вийшло.
Закон у господина, как дышло: куда направит, туда и вышло

Коли в кишені вітер віє, то не лізь у суд Мусію.
Когда в кармане ветер дует, то не лезь в суд Мусий.

Коза з вовком тягалася, – тільки шкура від кози зосталася.
Коза с волком таскалась, – только кожа от козы осталась.

Панич добрий, як отець: взяв корову і овець, а пані – як мати: наказала теля взяти.
Панич хорош, как отец: взял корову и овец, а пани – как мать: приказала теленка взять.

Пан з паном погодиться, а Іван у спину дістане.
Господин с господином согласится, а Иван в спину получит.

Із своєї печі і дим не гіркий. На чужому полі не матимеш волі.
Из своей печи и дым не горький. На чужом поле не имеешь воли.

На віку, як на довгій ниві, всякого трапиться, всякого хліба ізкоштується – і твердого, і м’якого.
На веку, как на длинной ниве, всякого случится, всякого хлеба попробуешь и твердого, и мягкого.

Маємося, як горох при дорозі: хто захоче, той скубне.
Маемся, как горох при дороге: кто захочет, тот дернет.

Чужа хата гірше ката. Хата чужа, як свекруха лиха.
Чужой дом хуже палача. Дом чужой, как плохая свекровь.

Свій дім не ворог: коли прийдеш, то й прийме.
Свой дом не враг: если придешь, то и примет.

Був у бувалицях – знає, що таке кий, і що таке палиця.
Был в переделках – знает, что такое кий, и что такое палка.

Як наймит робить – у хазяйки дух радується, а як сяде їсти – серце болить.
Как работник делает – у хозяйки дух радуется, а как сядет есть – сердце болит.

Голод – не тітка, найми – не свій брат.
Голод – не тетка, внаем – не свой брат.

Селянин трохи збагатів, як коли в наймитах згорбатів.
Крестьянин немного разбогател, как когда по найму горбатился.

Хотіли вражі люди, щоб ми в наймитах збагатілись – так не діждуться.
Хотели вражеские люди, чтобы мы по найму обогатились – так не дождутся.

Тоді селянин у пана буде багатий – як пес його стане рогатий.
Тогда крестьянин у пана будет богатый – как пес его станет рогатый.

У селянина грошей – як у жаби пір’я..
Дословный перевод: У крестьянина денег – как у лягушки перьев.

До дуги та мого вудила – не дiстає тільки нового воза та кобили.
К дуги и моего удила – недостающее только колесницу и кобылы.

Лихо не вморить, так спотворить.
Беда не умирит, так исказит.

Розтупіться лахміття, дайте місьце лоскуттям.
Расступитесь, лохмотья, дайте место лоскутам!.

Дожився: шаровари одні, а сорочек ще менше.
Дожился: шаровары одни, а рубах еще меньше!.

Дурниці вареники й варяниці, інша справа борщ – хоч поганий, так до біса.
Глупости вареники и вареницы, другое дело борщ – хоть плохой, да к черту.

Бий, жінко, ціле яйце в борщ: хай пан знає, як хлоп уживає.
Бей, женщина, целое яйцо в борщ: пусть господин знает, как мужик принимает.

Добрий борщик, та малий в нас горщик.
Добрый борщик, да малый у нас горшок.

Бідняку не спиться – хліб сниться.
Бедняку не спится хлеб снится.

Доки багатий стухне, бідний з голоду опухне.
Пока жирный похудеет – худой сдохнет.

Казав дід бабі: «Якби сир та масло, то вареників наварила б, тільки що ж, – борошна нема».
Говорил дед бабе: «Если бы сыр и масло, то вареников сварила бы, только что ж, – муки нет».

Густа каша дітей не розгонить.
Густая каша детей не разгонит.

У піст їли хрін, а у м’ясниці – кислиці.
В пост ели хрен, а в мясоед – кислицы.

У вбогого щодня піст.
У нищего каждый день пост

Густенька каша, та не наша, а наш несолоний куліш – як хочеш, так його і їж..
Густая каша, да не наша, а наш несоленный кулешь – как хочешь, так его и ешь.

У вбогого ані печі, ані лави, і на столі нема страви..
У бедного – ни печи, ни скамьи, а на столе нет еды»

Багатій не відає – як бідний обідає.
Богатый не ведает – как бедный обедает.

Половина світу с жиру скаче – а половина с злиднів плаче.
Пол – мира жирует, пол – мира горюет»

Сало без горілки, що свиня без рила.
Пиво без водки – деньги на ветер.

Де три хохли, там два гетьмани та зрадник.
Что знают двое – знает и свинья.

Якщо не з’їм, так понадкусюю.
Что не съем, то понадкусываю.

Нехай буде гречка, аби не суперечка.
Худой мир лучше доброй ссоры.